Вход
Здравствуйте, гость !
Войдите под своим именем
или Зарегистрируйтесь.
меньше минуты назад2016-12-03 13:29:26 от Гость
Здравствуйте мы смужем вместе 12 лет. есть двое детей. было всякое но последнее время стала очень мучить проблема отсутствия работы у мужа я работаю. в начале отношений училась потом была в декрете но потом постоянно работала чтобы ни случилось и как ... Подробнее
Последний комментарий
История : игра "кто есть кто"
два часа назад2016-12-06 07:11:40 от Гость из Закарпатья
14699И от меня большое спасибо всем, кто обо мне вспомнил Так приятно. Буду стараться не разочаровать вас))) По поводу категорий и званий, то мне все пользователи сайта по своему симпатичны. Кто-то мягкий и понимающий, кто-то справедливый и резкий, а кто-то эмоциональный и яркий. Все мы очень разные ... Все комментарии67433
Вход
Здравствуйте, гость !
Войдите под своим именем
или Зарегистрируйтесь.
Топ из раздела
Проза
Любовь это безумия
вчера в 06:58:472016-12-05 06:58:47
Любимый брат мужа
04 декабря в 21:17:22
На работу к папе
03 декабря в 16:30:38
Студент и препод
28 ноября в 23:53:36
Волосенкиии
27 ноября в 22:35:51
Комедия
27 ноября в 16:31:09
Сериалы смотрим?  ( 1 2 )
27 ноября в 16:31:08
опустить на главную
24 ноября в 07:57:38
Проза - настрій - осінь...(складено кілька місяців назад...)
Проза : настрій - осінь...(складено кілька місяців назад...)     моя осінь...та,яка пахне нездійсненими бажаннями...мрії, яким не дано збутися спочатку замальовували все у незрозумілий колір , просто спустошували те, що було поряд, забирали суть у найважливіх речах, а згодом забирали все...і аж потім відкривали мені очі...залишилася тільки я і моя гордість,яка вже давно втратила свій сенс...осінь...а чому ти забрала в мене ще нездійснені мрії?! чому вони тепер у минулому? адже можна все повернути! чи ні...неокрилені мрії...які потсійно роблять боляче...а ще кожного дня нагадують мені про себе...то вітром намагаються обігнати мене, то теплим дощем стікають щоками, то зірками падають з небас...осінь...якби я могла щось зробити...просто знищити ті спогади..ті неокрилені мрії...щоб більше ніколи про них не згадала..а знаєш, осінь...це були не мрії! це була просто нездійснена реальність! щастя,яке вирвали мені з рук! я його берегла..але чомусь...так вийшло..і ніщо більше не допоможе...осінь...а ти поверни все назад! дай мені хвилинку, і я заховаю своє неокрилене щастя десь далеко, там , де немає сліз! я його заховаю, і більше ніхто його не знайде!осінь...а знаєте,вона таки повернула час! і я заховала своє щастя...тепер моє щастя серед мільярдів зірок...чи гуляє осінніми вулицями...або у теплому дощі...чи у чиїсь усмішці...і мені вже не так боляче, моє щастя заховане...але вільне...і ще - воно тепер має крила!...
27776
Другие Проза
Комментариев: 0
Уважаемые пользователи, у каждого человека своя точка зрения на то, что изложено в истории. Даже если Вы не согласны с автором истории или с другими читателями, пытайтесь выражать свое мнение в деликатной форме. Чтобы обгадить другого, много ума не нужно, а вот помочь дельным советом не каждый сможет.
Имя :
Пол: Гость Гость
Простой редактор

Введите число указанное на картинке